ПОЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., діал. Познущатися. На новому місці сон, видно, не міг його розшукати, а може, його прогнали оці хлопці, що, здається, прагнули одного — ..позбиткуватися над новеньким (Збан., Курил. о-ви, 1963, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 805.

Позбиткуватися, куюся, єшся, гл. — з кого. Обидѣть кого.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 262.