ПОЗАТОПЛЯ́ТИ ¹ див. позато́плювати ¹.

ПОЗАТОПЛЯ́ТИ² див. позато́плювати².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 799.

Позатопляти, ля́ю, єш, гл.

1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.

2) Затопить (печи).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 260.