ПОЗАСІВА́ТИСЯ, а́ється, док. Густо покритися, усіятися чим-небудь з поверхні (про все або багато чогось). * Образно. Рідкі рудуваті баки, наче гичка, висіли коло запалих щок, по краях вони вже позасівалися сідиною [сивиною] (Мирний, III, 1954, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 797.