ПОЗАСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Засушити все або багато чого-небудь. Нащо ти так пироги повисушувала? Пироги добрі, як м’якенькі, а то засушила, аж торохтять (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 799.

Позасушувати, шую, єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м’якенькі, а то засушила, аж торохтять. Богод. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 260.