ПОЗАСУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Засукати рукави, штани і т. ін. Вона й собі позасукувала рукави (Н.-Лев., IV, 1956, 102); Далі і батько й сини позасукували рукава (Вас., І, 1959, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 799.

Позасукувати, кую, єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 260.