ПОЗАСПОКО́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Заспокоїти всіх або багатьох. На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 798.

Позаспокоювати, ко́юю, єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 259.