ПОЗАСМАЛЬЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Засмальцювати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Ну, та й позасмальцьовував ти обидва рукава! (Сл. Гр.); — Всю одежу позасмальцьовували [хлопці], порозривали, — бідкалася мати (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 524).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 797.

Позасмальцьовувати, вую, єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!. Полт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 259.