ПОЗАСЛУЖБО́ВИЙ, а, е. Не пов’язаний із службою; виконуваний поза службою. Він почав підробляти, брався за виконання різних проектів в позаслужбовий час (Сенч., Опов., 1959, 100); Позаслужбові обов’язки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 797.

Позаслужбовий, а, е. Внѣслужебный. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 259.