ПОЗАСВІ́ЧУВАТИСЯ, ується, док. Засвітитися, загорітися по одному (про все або багато чого-небудь). Антей як брязнув! Лампи позасвічувалися (Укр.. казки, легенди.., 1957, 220); Вже зірки позасвічувались на темно-блакитному небі (Гр., II, 1963, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 796.

Позасвічуватися, чуємося, єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 258.