ПОЗАСВІДО́МИЙ, а, е. Який не залежить від свідомості, волі людини; мимовільний. Щось інстинктивне, якась незвичайна, позасвідома вже жадоба життя підвела це кволе, прострілене тіло (Коз., Гарячі руки, 1960, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 796.