ПОЗАПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш і діал. ПОЗАПЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Заплести в косу все або багато чого-небудь (перев. волосся). — Встанеш удосвіта, треба.. коней почистити, гриви та хвости позаплітати (Тулуб, В степу.., 1964, 268).

2. Уплести в що-небудь кісники, стрічки і т. ін. (усі або багато). Позаплітати кісники в коси.

3. Плетучи, виготовити все або багато чого-небудь. Згодились брати і стали городить загони; позаплітали собі високі та просторі, а дурень заплів собі лозою так, невеличкий захисток (Стор., І, 1957, 43); // Полагодити за допомогою плетіння все або багато чого-небудь. Панни познаходили старі панчохи, що треба було позаплітать (Н.-Лев., IV, 1956, 286).

4. Обвити, переплести чимсь усе або багато чого-небудь. Позаплітати пляшки дротом.

5. Густо переплітаючись, укрити все або багато чого-небудь. Сохли на вербах ятері, павутиння позаплітало на них устенки (Тют., Вир, 1964, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 794.