ПОЗАМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

1. перех. Замовити все або багато чого-небудь.

2. перех. і без додатка, етн. Заговорити від чого-небудь лихого, від хвороби і т. ін. усіх або багатьох; зробити невразливим до якої-небудь загрози, небезпеки все або багато чогось. Позамовляти пістолети.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 792.

Позамовляти, ля́ю, єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 256.