ПОЗАМЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, відбувається, протікає і т. ін. поза (за) межами чого-небудь. Тривале збудження кори головного мозку у дітей і підлітків може призвести до перезбудження і до розвитку явищ так званого позамежного гальмування (Шк. гігієна, 1954, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 791.