ПОЗАМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Замалювати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. * Образно. Під ніч потис мороз, позамальовував шиби.. дивними квітами (Фр., VIII 1952, 344).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 791.

Позамальовувати, вую, єш, гл. Закрасить (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 256.