ПОЗАЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заляпати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Киплячий куліш чисто позаляпував їм очі (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 791.

Позаляпувати, пую, єш, гл. Забрызгать (о множествѣ). Кип’ячий куліш чисто позаляпував їм очі. Драг. 340.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 256.