ПОЗА́ЗДРИТИСЯ, рюся, ришся, розм. Док. до за́здритися. — Стерво ти старе! Хто на тебе позаздриться? (Хотк., II, 1966, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 787.