ПОЗАДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позадира́ти. Лице мав грубе, майже чотирикутне, очі дивилися непевно спідлоба, на голові позадирана на всі боки стріха бурого волосся (Мак., Вибр., 1954, 350).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 785.