ПОЗАГО́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаго́ювати. * Образно. Цілком зрозуміло,.. чому так швидко, за якийсь один рік після блокади, — позагоювані гарматні та бомбові рани на ленінградських будівлях (Вишня, І, 1956, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 785.