ПОЗАГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

1. Загоряти якийсь час.

2. Набути засмаги, стати смаглявим під дією сонячного проміння (про всіх або багатьох). Густо, до блиску позагоряли криничани в дорозі (Гончар, Таврія, 1952, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 785.