ПОЗАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Загнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях; // Надати чому-небудь вигнутої, загнутої форми. Як прочитали [у суді] допроси та подивилися на карлючки, що писар підписуючи униз позагинав,.. так його [Хому] і ув острог (Кв.-Осн., II, 1956, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 784.