ПОЗАВІВА́ТИ, а́є, док., перех. Засипати, занести снігом, піском і т. ін. всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Метелиця позасівала грубим снігом всі знайомі їй лісові стежки (Фр., VIII, 1952, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 782.