ПОЗАВО́ДИТИСЯ, иться, имося, итеся, док.
1. тільки 3 ос. З’явитися, завестися де-небудь, у чомусь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися (Сл. Гр.); Скрізь, по цілому повіту, позаводились хутори плащуватих циган (Мирний, II, 1954, 107).
2. чим, розм. Придбати, дістати все або багато чого-небудь для власного користування.
3. тільки 3 ос. Встановитися, утвердитися в багатьох місцях (про порядки, звичаї і т. ін.). На вгородах чоловіки сновигають, не знаючи, куди б його забігти, де сховатися від того пекла, що по хатах позаводилося (Мирний, IV, 1955, 249).
4. розм. Почати, затіяти з ким-небудь бійку, сварку (про всіх або багатьох). Чого ви там позаводилися?
5. Почати діяти внаслідок заведення, включення відповідної системи (про механізми, мотори і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 783.