ПОЗАБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Забудувати яку-небудь ділянку (або які-небудь ділянки) цілком або в багатьох місцях. Обидва двори позабудовував (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 781.

Позабудовувати, вую, єш, гл. Застроить (во множествѣ). Обидва двори позабудовував.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 252.