ПОЗАБЕ́ЙКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., діал. Забейкатися (про всіх або багатьох; у багатьох місцях). Спасибі тому цареві, що цей міст вистроїв [побудував]: як ми довгополії люди, та б ми позабейкувалися тут (Чуб., II, 1878, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 780.

Позабейкуватися, куємося, єтеся, гл. = Позабовтуватися. Спасибі тому цареві, що цей міст вистроїв: як ми довгополії люде, та б ми позабейкувались тут. Чуб. II. 256.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 252.