ПОЖУ́ЖМИТИ, млю, миш; мн. пожу́жмлять; перех., рідко. Док. до жу́жмити. Пожужмити білизну.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 778.