ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь. Існують мікроби — пожирачі метану, парафінів (Наука.., 11, 1965, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 775.