ПОЖИВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Док. до живі́шати. Поживішала [Тетяна], спробувала щось навіть заспівати (Вас., II, 1959, 104).

2. Наповнитися життям, рухом. Майстерня зразу поживішала (Вас., Вибр., 1954, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 774.