ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. поже́ртвувати. Про пожертвування.. бібліотеки [М. П. Драгоманова] я не говорила (Л. Укр., V, 1956, 255).

2. Дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь якоїсь особи чи установи; пожертва. Коли їздив [пап Адам] з дамами, то сама його присутність.. побільшувала пожертвування (Кобр., Вибр., 1954, 144); Як тільки збір пожертвувань закінчився, той же блідий юнак Аркатов підійшов до столу (Шиян, Баланда, 1957, 130).

3. рідко. Добровільне відречення від своїх вигід, від чого-небудь потрібного; жертва, самопожертва. Я задумав видавати місячник літературний. Капіталу у мене що-дещо знайдеться, терпеливості і пожертвування теж (Фр., II, 1950, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 773.