ПОЖА́РНИК, а, ч. Працівник пожежної команди. Збіглися сторожі, пожарники, а підступити бояться, може, ще вибухатиме! (Гончар, І, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 770.