ПОЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Те саме, що пожалі́тися. Вернувся сотник мій додому, Три дні, три ночі не вставав, Нікому й слова не сказав І не пожалувавсь нікому (Шевч., II, 1953, 173); Послухала Мотря людської ради, пожалувалася в волость (Мирний, І, 1949, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 770.