ПОДУ́ХАТИ, аю, аєш, док., діал. Подмухати. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку, веретено і гребінку. Послі подухають на миску (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 762.

Подухати, хаю, єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:… Чуб. І. 114.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 248.