ПОДУРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який втратив здатність розсудливо міркувати, ясно сприймати і розуміти що-небудь. * У порівн. Німці метушаться, як подурілі (Ю. Янов., І, 1954, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 762.