Подрібити, блю́, биш, гл. = Подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 246.