Про УКРЛІТ.ORG

подробиця

ПОДРО́БИЦЯ, і, ж.

1. Окремий факт; деталь якої-небудь справи, явища. Кожний рад був знати про найменшу подробицю, тож кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Кобр., Вибр., 1954, 66); Коли боцмана Смолу попросили розповісти про подробиці бою, він відповів: — Бій як бій (Ткач, Жди.., 1959, 15); // Деталь навколишньої обстановки. Забув я тобі описати деякі подробиці в нашій оселі (Коцюб., III, 1956, 148).

До найме́нших подро́биць; У подро́бицях; У подро́биці, рідко; З [усіма́ (таки́ми)] подро́бицями; З ти́сячами подро́биць — докладно, вичерпно, детально. Тиждень цілий перемучилася Маруся,.. не йшла до потоку. Уявляла собі до найменших подробиць, як сидить тепер Дмитрик (Хотк., II, 1966, 120); Він.. знав кожен цех до найменших подробиць, наче свій дім (Кучер, Чорноморці, 1956, 25); Та ще сповістіть, коли і де б нам зібратися, щоб обговорити в подробицях статут про премію (Мирний, V, 1955, 426); Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці — годі! (Вовчок, І, 1955, 330); Наприкінці з усіма подробицями описувалося, як і при яких обставинах Улас підривав авторитет Гната (Тют., Вир, 1964, 151).

2. діал. Дріб’язок (у 1 знач.). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 757.

Подробиця, ці, ж.

1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. Нѣжин. у. Подробицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку).

2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці. МВ. ІІІ. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 246.

вгору