ПОДРИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Дригати ногою, ногами (про людей), лапою, лапами (про тварин) злегка або час від часу. Він, здається, ні про що не думав і.. рипів потрошку чоботом, подригуючи ногою (Григ., Вибр., 1959, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 757.