ПОДОСТИГА́ТИ, а́є, док. Достигнути, доспіти (про все або багато чого-небудь). — Коли звернуло під осінь і в усіх головках [будяків] подостигали купки вовнистого насіння, тоді кождий подув вітру розганяв міліони [мільйони] тих пухових зерняток на всі боки (Фр., IV, 1950, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 755.