ПОДОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка.

1. Дорізати до кінця все або багато чого-небудь.

2. Умертвити ріжучи (всіх або багатьох). Подорізувати коней.

3. Нарізати чого-небудь додатково всім або багатьом.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 754.

Подорізувати, зую, єш, гл. Дорѣзать (во множ.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 245.