ПОДОРО́ЖЧАТИ, ає. Док. до доро́жчати. — А тепер ще подорожчали коні, то вже за їх не вісімдесят три взяв би, а може й сотню (Гр., II, 1963, 249); Розповідала [Ониська], що людей багацько в кооперативі. Казав Яків, що матерія подорожчає (Головко, II, 1957, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 755.