ПОДОРОЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. подорожува́ти. За час цього подорожування я встиг призвичаїтися до нового хазяїна і його команди (Ю. Янов., II, 1958, 84); Човен і був розрахований для подорожування вчотирьох (Смолич, II, 1958, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 755.