ПОДОРОЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док., розм.

1. Запросити занадто високу ціну (за те, що продається). Ще добре, що не подорожились горілкою (Сл. Гр.).

2. Те саме, що подорожи́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 754.

Подорожитися, жу́ся, жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 245.