Про УКРЛІТ.ORG

подорож

ПО́ДОРОЖ, і, ж.

1. Поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання. Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Коцюб., І, 1955, 288); Тарас любив слухати розповіді княжни про її подорожі за кордоном, про зустрічі з різними людьми (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 271).

2. Жанр художньої або наукової літератури, що містить географічні відомості, опис вражень автора від поїздки, прогулянки і т. ін.; твір цього жанру; // Опис якої-небудь поїздки, прогулянки і т. ін. Скінчу вже врешті свою подорож, яка певно докучила тобі гірш за редьку гірку. Де ж розтягти аж на 4 листи таку дрібницю! (Коцюб., III, 1956, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 754.

вгору