ПОДОЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Дожати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 752.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПОДОЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Дожати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 752.
Подожинати, наю, єш, гл. Дожать (многое).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 243.