ПОДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до під1 2, 3; // Признач. для вистилання поду.
2. Випечений на поду в печі. Мільйони людей щоденно споживають хліб. Одні люблять чорний, житній, інші — білий, пшеничний, одним до смаку подовий, іншим — формовий (Літ. газ., 16.XII 1960, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 752.