ПОДО́ВЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до подо́вжити. Червоний в заграві пожежі, подовжений до неймовірних розмірів тінню, Кравцов здавався німцям.. самою живою помстою і смертю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 196); // подо́вжено, безос. присудк. сл. Поліклініки відкрито тепер в усі дні тижня, подовжено час їх роботи (Рад. Укр., 13.ІХ 1961, 3).

2. у знач. прикм. Збільшений у довжину. Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Кач., Вибр., 1947, 72); // Який має видовжену форму; довгастий. Зображення людей відзначаються стрункими подовженими пропорціями (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 524).

3. у знач. прикм. Збільшений у часі; який триває довше, ніж звичайно, ніж годиться. За один подовжений рейс колективи двох рибоморозильних траулерів виловили в Південній Атлантиці 156 центнерів риби (Рад. Укр., 27.Х 1965, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 751.