ПОДОВБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше ПОДОВБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, док., розм. Довбатися якийсь час. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 751.

Подовбатися, ба́юся, єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 243.