ПОДО́БНИЙ, а, е, діал. Красивий. Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будеш добра (Чуб, V, 1874, 355).

◊ Не подо́бна річ — не годиться, не слід, не личить. Не подобна річ мені, старому, по весіллях гуляти (Вовчок, І, 1955, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 750.

Подобний, а, е. = Подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Грин. III. 215. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі. Стор. МПр. 166.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 243.