ПОДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до подму́хувати. [Трохим:] Вертать назад? Куди вітер подмухнув, туди й ви носа повернули? (Кроп., IV, 1960, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 749.