ПОДЖЕРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОДЖЕРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. і без додатка. Джеркотати, джеркотіти якийсь час. — Ось вони [німці] поджеркотіли щось поміж собою, перелистали списки (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 740.