ПОДА́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. пода́тливий. Аж вкінці він почув обридження до тої безграничної покори та податливості [дружини] (Фр., І, 1955, 307); Тарас Волошко, новий член бригади, то сполохано позирав на Переверзу, коли той гримів своїм могутнім голосом і світив білками очей, то дивувався, схвильований його несподіваною ніжністю, податливістю (Ткач, Плем’я.., 1961, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 735.