ПОДАВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до подава́льник. Намагався [Андрій] працювати чітко і розмірено; знав, почував, що від його вправності залежить ритм роботи усього агрегату, усіх людей на молотьбі — настеляльниць, подавальниць, сноповозів (Минко, Вибр., 1952, 111); Подавальниця снарядів Рєпіна лежала за хоботом гармати (Панч, Іду, 1946, 48).

2. Працівниця їдальні, яка подає відвідувачам страви. Я люблю людей своїх.. Люблю інженерів розумних, заклопотаних вкрай, геологів, бульдозеристів, поварів і подавальниць в їдальнях, і каменярок молодих (Довж., III, 1960, 471).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 729.